(1) За/багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) У/загалі Італія справедливо заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) Чи/мало з них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) На/приклад, у Венеції криниці були споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали покоління у Вірменії, Середній Азії, де криниці в буквальному розумінні давали життя людським поселенням, сприяли нормальному функціонуванню господарства.
20.Бажання дізнатися про найдальших предків (1) пошуки сімейних реліквій (2) розмови з рідними (З) усе це прокладає незримі ниточки духовності між старшими й молодшими членами родини (4) робить їх ближчими (5) ріднішими один одному. Кому треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
25. Установіть, яким членом речення є кожне зі слів, позначених цифрами (цифра стоїть перед словом, яке вона позначає).
У кого (1)серце мудрістю (2)багате,(З)тому глибини (4)всякі перейти.
А. додаток
Б. означення
В. обставина
Г. підмет
Д. присудок
27. Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Дослідження (1)вчених доводять, що людину, яка не привчила (2)себе працювати напружено, (3)долаючи звичку (4)зайвий раз відпочити, чекає обмеженість мислення, відмова від усього творчого.
А. іменник
Б. прикметник
В. займенник
Г. дієприкметник (форма дієслова)
Д. дієприслівник (форма дієслова)
Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 28—32.
Народна медицина
(1—4) Оскільки медицина як наука виникла досить пізно (у XVIII ст.), а люди хворіли завжди, кожен народ виробив власні знання про лікування. В основі цих знань лежать спостереження й напрацьовані багатьма поколіннями навички цілительства.
(5—12) Ще в незбагненно далекі часи люди помітили, що нетравоїдні тварини час від часу користуються послугами «зеленої аптеки». Коти та собаки в разі захворювання їдять траву. Про тонізувальні властивості зерен кавового дерева люди теж дізналися, спостерігаючи за тваринами. За легендою, пастух помітив, що кози, об'їдаючи гілочки з плодами цього дерева, стають прудкими, грайливими, причому такий настрій у них зберігається дуже довго. Від природи допитливий пастух теж пожував кавових плодів і був вельми здивований: куди й поділася втома, звідкись узялися сили. Нині результати цього відкриття відомі всьому світові.
(13—18) Відомості про використання цілющих властивостей рослин у давнину можна отримати, вивчаючи дані археології та етнографії. Народні цілителі мали досить добре уявлення про вплив того чи іншого зілля на організм, ну а дози випробовувалися на людях. Дуже часто приготування ліків і лікування ними супроводжувалися магічними діями, що надавало всьому процесу загадковості, таємничості.
(19—22) Археологічні знахідки підтверджують давність лікування травами: у різних куточках світу часто знаходять спеціальний посуд для розтирання лікарських трав. Іноді цей посуд прикрашено якимись символами, що вказує на використання його в магічних обрядах.
(23—27) На найдавніших писемних пам'ятках — глиняних табличках, віднайдених в Ассирії, теж є дані про лікарські рослини. З папірусів відомо, що єгиптяни добре зналися на цілющому зіллі і навіть склали його список. Крім того, на стінах єгипетських пірамід існують численні зображення лікарських рослин, які й зараз використовуються у фармації.
(28—33) Вправно лікували травами і в Давньому Китаї. Перший китайський трактат про зцілювальні властивості дев'ятисот рослин датований 2 500 роком до н. е.; добре зналися на лікуванні травами й стародавні греки Гіппократ і Діоскорид (у праці «Лікарські рослини», писаній на початку нашої ери, він подає шістсот назв лікарської флори). Авіценна описав понад 800 ліків рослинного походження, а давньоримський учений Пліній — близько тисячі рослин, переважно лікарських.
(34—38) Наші предки ще за часів Київської Русі користувалися дарами «зеленої аптеки». Так, застуду ефективно лікували відваром з кори білої верби й таволги, а виразки — банною пліснявою, хоча пеніцилін учений Флемінг відкрив набагато пізніше. Ще у XII столітті онука Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі», який мав двадцять дев'ять розділів.
(39—46) Особливу популярність у народі в давнину мало татарське зілля (аїр тростинний), яке, за однією з версій, було завезено в Україну кримськими татарами. Вони вважали, що аїр очищає водойми, і брали його, коли йшли в походи в Україну, там кидали в озера й ставки, знезаражуючи воду, а потім спокійно пили. Пізніше медики з'ясували, що кореневища аїру виділяють фітонциди — речовини, які вбивають мікроби. Густий аромат і знезаражувальні властивості зробили цю рослину популярною в народі: нею посипали на свята долівки, пучечки клали за образи.
(47—50) Народна медицина — одна з найстаріших галузей людських знань. Її початки сягають доісторичних часів, але й через багато тисячоліть вона залишилася такою самою, як і раніше, відфільтрувавши та відшліфувавши досвід і знання про засоби й методи лікування.
За Т. Лепехою
28. Археологічними джерелами інформації про давні традиції народної медицини є всі зазначені, ОКРІМ
40.«Очевидна аналогія з українською нацією та її шляхом — шляхом не сорока років, а цілих століть, — до своєї свободи і державності» простежується у творі
49.«Пісня для неї — такий же священний олтар, як і любов. Це великі стихії однієї великої душі, які зливаються в ціле, що його несила розділити», — сказано про головну героїню твору
56. Установіть відповідність між письменником і його висловлюванням
1. Григорій Квітка-Основ'яненко
2. Тарас Шевченко
3. Іван Франко
4. Іван Карпенко-Карий
А. «Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки, як Боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятися нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали?!»
Б. «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні...»
В. «Страшно подумати, що народ, котрий настільки активно брав участь у подіях роду людського, не в змозі був розповісти про своє життя в історичному романі...»
Г. «Живучи в Україні, привчившись до мови жителів, я навчився розуміти думки їхні і примусив їх своїми словами переказувати їх публіці. Ось причина уваги, якої удостоєна Маруся та інші, тому що написані з натури...»
Д. «Я добре знав, що живопис — моя майбутня професія, мій насущний хліб. І замість того, щоб вивчати її глибокі таїнства, та ще й під проводом такого вчителя, яким був безсмертний Брюллов, я компонував вірші...»
Для великих справ потрібна злагода й одностайність.
Часто можна почути, що людям важко досягти згоди саме через прагнення кожного до влади, тоді як лідер має бути один. А може, влада багатьох і рівноправність кожного — це і є найкращий спосіб керування?
Який із цих способів організації влади мало б обрати суспільство?
Щоб дати об`єктивну оцінку ваших знань, питання з розгорнутою відповіддю повиннні перевіряти спеціально підготовлені викладачі.