Зовнішнє незалежне оцінювання 2014 року з української мови та літератури (II сесія)
Частина 1
Українська мова
Прочитайте текст і виконайте завдання 7–10.
(1) Дуб здавна постає як символ незламної сили, могутності та переможного довголіття. (2) У селі (В,в)ерхня Хортиця, яке нині перетворилося на передмістя Запоріжжя, височить дуб-велетень, вік якого понад вісімсот років. (3) Ще за часів (К,к)иївської Русі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набираючи, сили, згодом перетворився на розлоге дерево. (4) Під ним проходили мешканці (П,п)івденних степів, у його затінку вони відпочивали, ховалися від дощу або палючого сонця. (5) Нині над дубом-велетнем мчать реактивні лайнери, пролітають штучні супутники (З,з)емлі, а він, як і колись, живе, зеленіє, задумливо шумить серед безкраїх рідних обширів.
(1) Дуб здавна постає як символ незламної сили, могутності та переможного довголіття. (2) У селі (В,в)ерхня Хортиця, яке нині перетворилося на передмістя Запоріжжя, височить дуб-велетень, вік якого понад вісімсот років. (3) Ще за часів (К,к)иївської Русі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набираючи, сили, згодом перетворився на розлоге дерево. (4) Під ним проходили мешканці (П,п)івденних степів, у його затінку вони відпочивали, ховалися від дощу або палючого сонця. (5) Нині над дубом-велетнем мчать реактивні лайнери, пролітають штучні супутники (З,з)емлі, а він, як і колись, живе, зеленіє, задумливо шумить серед безкраїх рідних обширів.
20. Між однорідними членами речення й узагальнювальним словом треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
21. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Земля не може жити без сонця ...» вибрати
22. Прочитайте речення.
Надходить пора переміщення барв (1) а сині верховіття дерев на рожевому тлі неба ще розгойдують у собі блакитно-сизі відтінки (2) і відчуваєш (3) скрізь причаїлися невидимі полохливі тіні (4) тому стало і повніше навколо (5) і більш тривожно на серці.
Кому треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
Надходить пора переміщення барв (1) а сині верховіття дерев на рожевому тлі неба ще розгойдують у собі блакитно-сизі відтінки (2) і відчуваєш (3) скрізь причаїлися невидимі полохливі тіні (4) тому стало і повніше навколо (5) і більш тривожно на серці.
Кому треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
23. Прочитайте речення.
Студентка. [...] перевтому, блискуче склала іспит.
Замість пропуску можуть стояти всі слова, ОКРІМ
Студентка. [...] перевтому, блискуче склала іспит.
Замість пропуску можуть стояти всі слова, ОКРІМ
24. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Б. прикметник
В. займенник
Г. прийменник
Д. прислівник
Щодня ми реалізуємо себе, (1)виявляючи своє ставлення (2)до навколишнього світу, і найповніше, (3)найглибше (4)цей процес відбувається в мовленні під час повсякденного спілкування.
А. дієприслівник (форма дієслова)Б. прикметник
В. займенник
Г. прийменник
Д. прислівник
25. Установіть відповідність між фразеологізмом і його значенням.
| 1. гнути кирпу 2. мотати на вус 3. водити за носа 4. ловити ґав | А. обдурювати Б. сварити В. зазнаватися Г. байдикувати Д. помічати |
26. З’ясуйте, який розділовий знак треба ставити на місці пропуску в кожному наведеному реченні.
| 1. кома 2. двокрапка 3. лапки 4. тире | А. «Стій, — гукав на неї Іван, […] звідки ти приїхала?» Б. «Як дивно все відбувається. Як дивно! […] — думав Микола. В. «Лиши біду, нехай щезає від тебе! - радив спокійно хлопець [...]— Нема з ким говорити!» Г. «Сьогодні ж додому, — повторив Сахно і додав […] — Ходімо подарунки дітям купувати». Д. «Наша артіль бідна, — сказав старий — і кидати […] шаланду в морі не годиться». |
27. Установіть відповідність між видом односкладного речення та його прикладом
| 1. називне 2. означено-особове 3. неозначено-особове 4. безособове | А. Шкода даремно згаяного часу. Б. Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю. В. Криштальний промінь сміливого сонця. Г. Допоки горіти буде долоні твоєї дотик. Д. Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни. |
28. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова.
| 1. підмет 2. присудок 3. означення 4. обставина | А. Щирі друзі глечика не поб’ють. Б. Учорашнє ніби сон, що випурхнув з очей. В. На десерт подали сік із полуниць. Г. Перехожі з подивом поглядали на дівчину. Д. Ніч осіння на дощ і туман багата. |
Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29–36.
«Мальовані історії»: українська версія (1-6) «Комікс» – загальновживаний термін, який у перекладі означає «кумедний». Щоправда, нині в Європі власне коміксами називають лише видане в Америці, французи найменували це «стрічка малюнків», японці – «манга» тощо. Українські майстри, які працюють у цьому жанрі, називають такі твори «мальованими історіями». Словом, кожна нація має свій продукт з особливою назвою й походженням. Схожий лише спосіб висловлювання, решта – геть різне.
(7-12) У свідомості пересічної людини слово «комікс» найчастіше асоціюється з чимось комічним і несерйозним, тож не дивно, що й ставлення до коміксів іноді відповідне: мовляв, легке чтиво для тинейджерів. Та скептики були б, напевно, здивовані, зазирнувши в минуле й побачивши одну з перших «мальованих історій» у японському монастирі XII ст. Базові прийоми жанру, рухи й жести персонажів були запозичені саме з цих найперших робіт.
(13-28) Загалом історію коміксів сміливо можна споріднювати з наскельним живописом. Давні люди не просто намагалися зобразити картину – це був сюжет, низка подій, наприклад полювання на звіра. «Перші письмена, імовірно, трансформувалися в ієрогліфи, – розповідає художник Олексій Чебикін. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або візьмімо китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подивившись на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традицію оповідей у малюнках було помічено в XVI-XVII ст., коли в Барселоні та Валенсії почали поширювати малюнки для простого люду. Це були перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах. У Європі й Штатах у теперішньому вигляді мальовані історії ввійшли в обіг майже водночас, та практичні американці перші поставили це на комерційну основу. Першим бізнес-коміксом стали історії про Жовтого Хлопчика – «Yellow Kid». Правда, сьогодні Європу й Америку швидкими темпами заповнює азійська, передусім японська, традиція.
(29-42) Як і в усьому, у створенні коміксів японці дотримуються традицій. Манги досі малюють тушшю, вони чорно-білі й послідовність картинок ведуть ззаду наперед – згідно з канонами місцевого правопису. Такої самої послідовності автори наполегливо просять дотримуватися під час видання перекладів – мовляв, від цього кардинально залежить правильність сприймання історії. Адже це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи навіть засобом певного впливу. У цьому, зокрема, переконаний Віталій Сікарчук, більш знаний під псевдонімом Пекельного Бульби. «За освітою я вчитель", свого Часу викладав у школі, – каже вій. – І комікс ставав у пригоді, щоб показати учням той чи інший приклад. Цей жанр не має аналогів – він невибагливий, не вимагає особливої підготовки. Є, звісно, комікси, виконані на високому рівні, але водночас можна малювати абсолютний примітив у сенсі виконання, і це сприйматимуть!»
(43-50) В Україні навіть тоді, коли ще не відоме було слово «комікс» і не знані були приклади мальованої історії з Європи, цей жанр поступово розвивався. Серед корифеїв – графік-ілюстратор Георгій Малаков. У дитинстві він вигадував зразки цього жанру – жив у Києві під окупацією, придумував героїв, зображував сюжети про війну... Відомий художник Ігор Вишинський, автор багатьох ілюстрацій до дитячої літератури, створював повноцінні комікси про друзів-художників. Придумував їм образи, кумедні ситуації, розповідав про уявну державу в центрі Європи, де були представники різних націй. Твір займав понад 300 сторінок.
(51-58) Нині в нас мистецтво «мальованих оповідей» теж активно розвивається, але комікси рідко виходять на широку публіку. Опитані «коміксисти» бачать два шляхи виживання. Перший – це «йти» в російські видавництва, адже вітчизняних зразків жанру в чистому вигляді практично ніде не друкують. Другий – ховатися в арт-підпіллі, що рясно квітне в мережі Інтернет і в самвидаві. «Офіційні видання, на жаль, надають перевагу російськомовному продукту, як і преса чи кінематограф, – каже О. Чебикін. – У нашій країні досі вважають, що ринок сусідів ширший, тож випускати російською – економічно вигідніше».
(59-74) 3 огляду на непевний статус вітчизняних «мальованих історій» говорити про власну сучасну школу коміксу поки що рано. Однак це може бути нашою перевагою. «Відсутність школи має свої плюси: не існує обмежень, – уважає Пекельний Бульба. – Може, це і вплине на розвиток, на створення своєрідної течії в нас». Проте, на думку Олексія Чебикіна, школа української мальованої історії таки формується: «Наша школа справді дуже відрізняється від французької, російської, молдовської... Мені важко схарактеризувати ці особливості....Різниця в графічному матеріалі. Школа української графіки була завжди відмінна й відокремлена від європейської, хоча – закорінена вона саме в Європі – перші її представники навчалися у Німеччині. Багато хто здобував освіту в Росії знову-таки від художників, які навчалися в Італії. У Львові своя ситуація: вони й до 1920 року мали тісні стосунки з Польщею та Німеччиною, і це відчутно... Київська Русь дала свій симбіоз, коли грецька школа, що прийшла з Візантії, поєдналася зі скандинавським мінімалізмом і структурою. І в нас згодом з’явилося «реалістичне бароко», коли зображення ніби щільно переплетене з декоративним трактуванням: звідти наші примітивісти, яких ми знаємо. Українська графіка близька до латиноамериканської».
(75-80) Хай там як, ми маємо величезний простір для творчості в галузі коміксу, невичерпний потенціал, неймовірну кількість власних супергероїв, є що обігрувати, де розвернутися, і кожен може знайти своє. Тож навіть у сьогоднішніх обмежених умовах ентузіасти знаходять один одного й, не чекаючи «манни з неба», чи то пак від видавців, вигадують спільні проекти, фестивалі, віртуальні спільноти тощо. Словом, є надія, що наша «мальована історія» житиме!
За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм»
(7-12) У свідомості пересічної людини слово «комікс» найчастіше асоціюється з чимось комічним і несерйозним, тож не дивно, що й ставлення до коміксів іноді відповідне: мовляв, легке чтиво для тинейджерів. Та скептики були б, напевно, здивовані, зазирнувши в минуле й побачивши одну з перших «мальованих історій» у японському монастирі XII ст. Базові прийоми жанру, рухи й жести персонажів були запозичені саме з цих найперших робіт.
(13-28) Загалом історію коміксів сміливо можна споріднювати з наскельним живописом. Давні люди не просто намагалися зобразити картину – це був сюжет, низка подій, наприклад полювання на звіра. «Перші письмена, імовірно, трансформувалися в ієрогліфи, – розповідає художник Олексій Чебикін. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або візьмімо китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подивившись на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традицію оповідей у малюнках було помічено в XVI-XVII ст., коли в Барселоні та Валенсії почали поширювати малюнки для простого люду. Це були перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах. У Європі й Штатах у теперішньому вигляді мальовані історії ввійшли в обіг майже водночас, та практичні американці перші поставили це на комерційну основу. Першим бізнес-коміксом стали історії про Жовтого Хлопчика – «Yellow Kid». Правда, сьогодні Європу й Америку швидкими темпами заповнює азійська, передусім японська, традиція.
(29-42) Як і в усьому, у створенні коміксів японці дотримуються традицій. Манги досі малюють тушшю, вони чорно-білі й послідовність картинок ведуть ззаду наперед – згідно з канонами місцевого правопису. Такої самої послідовності автори наполегливо просять дотримуватися під час видання перекладів – мовляв, від цього кардинально залежить правильність сприймання історії. Адже це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи навіть засобом певного впливу. У цьому, зокрема, переконаний Віталій Сікарчук, більш знаний під псевдонімом Пекельного Бульби. «За освітою я вчитель", свого Часу викладав у школі, – каже вій. – І комікс ставав у пригоді, щоб показати учням той чи інший приклад. Цей жанр не має аналогів – він невибагливий, не вимагає особливої підготовки. Є, звісно, комікси, виконані на високому рівні, але водночас можна малювати абсолютний примітив у сенсі виконання, і це сприйматимуть!»
(43-50) В Україні навіть тоді, коли ще не відоме було слово «комікс» і не знані були приклади мальованої історії з Європи, цей жанр поступово розвивався. Серед корифеїв – графік-ілюстратор Георгій Малаков. У дитинстві він вигадував зразки цього жанру – жив у Києві під окупацією, придумував героїв, зображував сюжети про війну... Відомий художник Ігор Вишинський, автор багатьох ілюстрацій до дитячої літератури, створював повноцінні комікси про друзів-художників. Придумував їм образи, кумедні ситуації, розповідав про уявну державу в центрі Європи, де були представники різних націй. Твір займав понад 300 сторінок.
(51-58) Нині в нас мистецтво «мальованих оповідей» теж активно розвивається, але комікси рідко виходять на широку публіку. Опитані «коміксисти» бачать два шляхи виживання. Перший – це «йти» в російські видавництва, адже вітчизняних зразків жанру в чистому вигляді практично ніде не друкують. Другий – ховатися в арт-підпіллі, що рясно квітне в мережі Інтернет і в самвидаві. «Офіційні видання, на жаль, надають перевагу російськомовному продукту, як і преса чи кінематограф, – каже О. Чебикін. – У нашій країні досі вважають, що ринок сусідів ширший, тож випускати російською – економічно вигідніше».
(59-74) 3 огляду на непевний статус вітчизняних «мальованих історій» говорити про власну сучасну школу коміксу поки що рано. Однак це може бути нашою перевагою. «Відсутність школи має свої плюси: не існує обмежень, – уважає Пекельний Бульба. – Може, це і вплине на розвиток, на створення своєрідної течії в нас». Проте, на думку Олексія Чебикіна, школа української мальованої історії таки формується: «Наша школа справді дуже відрізняється від французької, російської, молдовської... Мені важко схарактеризувати ці особливості....Різниця в графічному матеріалі. Школа української графіки була завжди відмінна й відокремлена від європейської, хоча – закорінена вона саме в Європі – перші її представники навчалися у Німеччині. Багато хто здобував освіту в Росії знову-таки від художників, які навчалися в Італії. У Львові своя ситуація: вони й до 1920 року мали тісні стосунки з Польщею та Німеччиною, і це відчутно... Київська Русь дала свій симбіоз, коли грецька школа, що прийшла з Візантії, поєдналася зі скандинавським мінімалізмом і структурою. І в нас згодом з’явилося «реалістичне бароко», коли зображення ніби щільно переплетене з декоративним трактуванням: звідти наші примітивісти, яких ми знаємо. Українська графіка близька до латиноамериканської».
(75-80) Хай там як, ми маємо величезний простір для творчості в галузі коміксу, невичерпний потенціал, неймовірну кількість власних супергероїв, є що обігрувати, де розвернутися, і кожен може знайти своє. Тож навіть у сьогоднішніх обмежених умовах ентузіасти знаходять один одного й, не чекаючи «манни з неба», чи то пак від видавців, вигадують спільні проекти, фестивалі, віртуальні спільноти тощо. Словом, є надія, що наша «мальована історія» житиме!
За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм»
Користувач не відповів на це запитання
29. «Пекельний Бульба» - творчий псевдонім
Користувач не відповів на це запитання
30. Варваризм «меседж», ужитий у тексті (рядки 35-36), можна було б замінити зі збереженням його контекстуального змісту словом
Користувач не відповів на це запитання
31. У тексті НЕ РОЗКРИТО мікротему, наведену в рядку
Користувач не відповів на це запитання
32. Відповідають позиції Олексія Чебикіна щодо особливостей вітчизняної традиції творення коміксів (рядки 62-74) усі твердження, ОКРІМ
Користувач не відповів на це запитання
33. НЕПРАВИЛЬНИМ стосовно тексту є висновкове твердження в рядку
Користувач не відповів на це запитання
35. Ідею тексту найточніше передає фрагмент, наведений у рядку
Користувач не відповів на це запитання
36. Думку про те, що комікси є універсальним для людства жанром, підтверджують усі фрагменти тексту, ОКРІМ
Частина 2
Українська література
39. Рядки Зброю співаю і мужа, що перший з надмор’їв троянських, Долею гнаний нещадно, на берег ступив Лавінійський
оригінально переробив
оригінально переробив
40. Народну пісню «Ой під вишнею, під черешнею / Стояв старий з молодою, як із ягодою» адресовано
41. Рядки
Шляхи життя важкі і грузні:
працюй - зморивсь чи не зморивсь.
Він полюбив огонь у кузні,
під молотом, що все іскривсь
присвячено
Шляхи життя важкі і грузні:
працюй - зморивсь чи не зморивсь.
Він полюбив огонь у кузні,
під молотом, що все іскривсь
присвячено
42. «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались», - пише
43. Думка з Першого послання Іоанна Богослова «Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, - неправду мовить. Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого» є суголосною провідній ідеї твору
44. «Ця дівчина не просто так, Маруся. / Це голос наш. Це – пісня. Це - душа» – сказано про героїню
45. Персонажа давньогрецької міфології, зображеного на малюнку, згадано у творі
47. «Росте Антонич, і росте трава, / і зеленіють кучеряві вільхи», – писав про себе автор поезії
49. «Шумить, гуде Тополівка. До Лавріна Запорожця приїхали гості» так починається оповідь про події твору
Користувач не відповів на це запитання
53. Народну «Пісню про Байду» переосмислює («У Полтаві на риночку...») героїня твору
Користувач не відповів на це запитання
54. Рядки
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати
написано
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати
написано
Користувач не відповів на це запитання
55. «У Томську мене перехопила залізнична агентура НКВС. Арешт, суд, вирок: за втечу із заслання — три роки вже ув’язнення в таборі. Так я потрапив у «Бамлаг» (Байкало-амурський лагер)», - згадував
Користувач не відповів на це запитання
56. Синтез мистецтва й антимистецтва, елітарної й масової культури, іронічно-сміхового й серйозного ставлення до дійсності - це характерна риса
57. Установіть відповідність між назвами двох творів одного автора.
| 1. «Маруся Чурай» 2. «Сон» («У всякого своя доля») 3. «О земле втрачена, явися!.. 4. «Всякому місту - звичай і права» | А. «Катерина» Б. «Бджола та Шершень» В. «Як добре те, що смерті не боюсь я» Г. «Балада про соняшник» Д. «Українське альфреско» |
58. Установіть відповідність між жанром і персонажем твору
| 1. роман 2. поема 3. п’єса 4. повість | А. Іван Гонта Б. Терпилиха В. Бондарівна Г. Яким Сомко Д. Наум Дрот |
59. Установіть відповідність між персонажами того самого твору
| 1. Уля Розсоха 2. Кирило Тур 3. Палагна 4. Мелашка Балаш | А. Наталка Сірко Б. Богдан Чорногор В. Марічка Гутенюк Г. Мокій Мазайло Д. Лаврін Кайдаш |
60. Установіть відповідність між письменником і висловлюванням про нього.
| 1. Микола Хвильовий 2. Остап Вишня 3. Іван Котляревський 4. Григорій Сковорода | А. «Добрими старими шляхами, обминаючи казенні «стовпи неотесані», але не обминаючи доріг європейської науки, мандрував по Україні і сіяв у людських серцях мудрість любові та самопізнання, задоволення в сродній праці та совісті – як чистий кришталь» Б. «Музичність заполонила все його світосприймання — і саме слово зробилося для нього не стільки способом висловлювання тих чи інших думок і почуттів, скільки шляхом до виявлення звуку, який сам по собі народжус думки й почуття...» В. «Багато його усмішок – це розгорнуті сцени, де дійові особи живуть і діють немовби на підмостках, вони такі сценічно довершені, що самі просяться, аби їх зіграли…» Г. «У його творі закодовано вибір, що невблаганно поставав перед українським комуністом, роздвоюючи його самосвідомість: вибір між вірністю фанатичній догмі й синівською любов’ю до Матері-України…» Д. «Він зробив цю м’яку, виразну, сильну, багату мову літературною, і українська мова, яку тоді вважали місцевою говіркою, з його легкої руки залунала так голосно, що звуки її рознеслись по всій Росії… » |
Власне висловлювання
У житті людина може досягати різних висот. Багато хто прагне владарювати, керувати, бути значною й помітною фігурою. А дехто вважає, що й маленька людина може приносити велику користь.
Чи заслуговує маленька людина на ту ж повагу, що й людина з високими амбіціями?
Щоб дати об`єктивну оцінку ваших знань, питання з розгорнутою відповіддю повиннні перевіряти спеціально підготовлені викладачі.
Ваш обраний бал за твір — 10